Медіазасоби, їх функції

Засоби масової комунікації (медії) виникли не на порожньому місці. Вони з'явилися тоді, коли історія технічного розвитку сягнула певного рівня. Спочатку у ХVст. у Німеччині було винайдено пристрій для друку книжок, що, без перебільшення, відіграло дуже важливу роль у культурі загалом та сприяло й прискорило науково-технічний розвиток зокрема.
В останній третині XVIII ст. відбулася «перша індустріальна революція» у Великій Британії, яка привела до життя парову машину. «Друга революція», наприкінці XIX ст. підпорядкувала електричну енергію для практичних, індустріальних потреб у Німеччині та США. «Третя технологічна революція», припала на середину XX ст., коли людина приборкала ядерну енергію, почала опановувати космос, активізувала розвиток кібернетики та генетики. На тлі цих глобальних винаходів з'явилися й інші, менш масштабні, але не менш значущі для людини, – фотографія, телеграф, кінематограф, радіо, телефон, телебачення, а також цифрові технології способу запису інформації, мікропроцесор (комп'ютер), принципово нові інформаційнокомунікаційні системи (Інтернет) тощо. Фотографія та кінематограф, радіо та телебачення, друк і копіювальна техніка, мобільний зв'язок, комп'ютер, Інтернет тощо – все разом становить медіазасоби або засоби масової комунікації. Що ж об'єднує в один ряд такі різноманітні за своєю технічною природою та функціями речі? Насамперед, усі вони налагоджують комунікацію як між окремими людьми (телеграф, телефон), так і між певними групами людей: редакція газети/журналу та читачі (друковані видання), знімальна група та кіноглядачі (кінематограф), автори телепрограм і телеглядачі (телебачення) тощо. Однак деякі спеціалісти вважають медіазасобами тільки електроннотехнічні прилади, такі, наприклад, як телевізор, комп'ютер, але це вже нюанси. Нам важливо знати, що у всіх вищезгаданих медіазасобів – спільні технічні функції, а саме: • створення інформації за допомогою медіатехніки та медіатехнологій; • зберігання інформації, записаної на матеріальному носії, що уможливлює її практично нескінченне відтворення; • копіювання, тиражування інформації з метою її поширення; • передача (трансляція) інформації на значні відстані завдяки технічному забезпеченню; • медіатизація як запис, копіювання, тиражування інформації, створеної в іншій продуктивній діяльності: репродукування творів образотворчого мистецтва й музичних творів зокрема. Засоби масової комунікації виконують певні соціальні функції: • передача інформації, поширення; • здійснення опосередкованої комунікації; • спрямованість на маси, масову, цільову аудиторію.